Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Остафійчук М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 23 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Батіг В. М. Патологія тканин пародонта при системному остеопорозі [Електронний ресурс] / В. М. Батіг, М. О. Остафійчук, А. І. Проданчук // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 90-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__27 У результаті проведеного огляду наукових публікацій виявлено тісний взаємозв'язок між захворюваннями тканин пародонта і системним остеопорозом. Ряд досліджень підтверджує, що системний остеопороз є ланкою складного механізму розвитку деструктивно-дистрофічних змін у альвеолярному відростку у випадку генералізованого пародонтиту. Зроблено висновок, що патологія тканин пародонта супроводжується порушенням кісткової системи. | |||
| 2. | 
Остафійчук М. О. Роль професійної гігієни порожнини рота при запальних захворюваннях тканин пародонта [Електронний ресурс] / М. О. Остафійчук // Клінічна стоматологія. - 2014. - № 3. - С. 52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2014_3_39 | |||
| 3. |
Левицький А. П. Аліментарні та дисбіотичні аспекти патогенезуі профілактики стоматологічних захворювань [Електронний ресурс] / А. П. Левицький, О. А. Макаренко, О. П. Ступак, Т. В. Томіліна, М. О. Остафійчук, А. І. Фурдичко, Г. З. Борис, І. В. Гінжул // Клінічна стоматологія. - 2015. - № 3-4. - С. 94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2015_3-4_30 | |||
| 4. | 
Декіна С. С. Вплив оральних аплікацій лізоцимвмісних гелів на стан слизової оболонки порожнини рота щурів після дії ліпополісахариду [Електронний ресурс] / С. С. Декіна, О. Є. Успенський, І. В. Гінжул, М. О. Остафійчук, А. П. Левицький // Вісник стоматології. - 2016. - № 3. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2016_3_6 Оральні аплікації гелів, які містять лізоцим + кверцетин або желатин, здійснюють мукозопротекторну дію після інтоксикації ліпополісахаридом. | |||
| 5. | 
Ватаманюк Н. В. Результати комплексного лікування хворих на хронічний генералізований катаральний гінгівіт та хронічний генералізований пародонтит [Електронний ресурс] / Н. В. Ватаманюк, М. О. Остафійчук, О. М. Кавчук, Н. В. Табачнюк, О. М. Токар, Л. М. Мураневич // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 2(2). - С. 104-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_2(2)__29 | |||
| 6. |
Остафійчук М. О. Профілактика стоматиту і гінгівіту з використанням лізоцима-форте [Електронний ресурс] / М. О. Остафійчук, Г. З. Борис, А. І. Фурдичко, О. Є. Успенський, А. П. Левицький // Вісник стоматології. - 2017. - Т. 25, № 3. - С. 6-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2017_25_3_4 Запропоновано фортефікований препарат лізоцима з використанням кверцетина і желатина, який збільшує вміст ендогенного лізоцима в слизових оболонках кішки і порожнини рота. Лізоцим-форте виявляє профілактичну дію при експериментальному стоматиті і гінгівіті. | |||
| 7. |
Остафійчук М. О. Вплив "Лізоцима-форте" на стан слизової оболонки порожнини рота щурів з експериментальним стоматитом [Електронний ресурс] / М. О. Остафійчук, В. І. Струк, А. П. Левицький // Вісник стоматології. - 2017. - Т. 26, № 4. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2017_26_4_5 У щурів відтворювали перекисну модель стоматиту. Встановлено розвиток в слизовій оболонці щоки запалення та дисбіозу при зниженні рівня антиоксидантного захисту та неспецифічного імунітету. Введення препарату лізоцим-форте (лізоцим + кверцетин + інулін + цитрат кальція + желатин) попереджає розвиток запалення і дисбіозу, перевищуючи за терапевтичним ефектом препарат порівняння квертулін. | |||
| 8. | 
Таращенко Ю. М. Післяопераційна кровотеча в тиреоїдній хірургії [Електронний ресурс] / Ю. М. Таращенко, А. Є. Коваленко, М. Ю. Болгов, Б. Б. Гуда, М. В. Остафійчук, О. Г. Колюх // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 9. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_9_12 Мета роботи - аналіз факторів ризику, причин виникнення кровотечі під час виконання операцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) та розробка методів профілактики хірургічного гемостазу. Проведено детальний аналіз щодо 89 пацієнтів, оперованих з приводу патології ЩЗ, у яких виникла післяопераційна кровотеча. Загальна частота виникнення кровотечі становила 0,49 %: у жінок - 0,35 %, у чоловіків - 1,21 %. Середній вік пацієнтів - (42,3 +- 0,2) року. Частота виникнення кровотечі залежала від обсягу оперативного втручання. Після виконання тиреоїдектомії ризик виникнення кровотечі вищий - 50,56 %, або в 1,6 разу, в порівнянні з органозберігаючими операціями - 30,33 %. Висновки: використання сучасних технологій гемостазу, медикаментозна корекція порушень фібрінолізу надають змогу мінімізувати ризик розвитку післяопераційних ускладнень та скоротити терміни лікування пацієнтів. | |||
| 9. | 
Тронько М. Д. Тиреоїдні вузли в населення України, протокол діагностики та лікування в період після аварії на Чорнобильській АЕС (огляд літератури та власні дані) [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, А. Є. Коваленко, Ю. М. Таращенко, М. В. Остафійчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 7. - С. 677-683. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_7_10 Описані сучасні уявлення про патогенез виникнення різних типів вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ). Наданий алгоритм діагностики захворювань ЩЗ, що спрямований на верифікацію морфологічної структури зоба до початку лікування, із метою прийняття правильного рішення щодо показань до хірургічного лікування та його обсягу. Розглянуті основні методи як консервативного, так і хірургічного лікування вузлової патології ЩЗ. Визначені питання особливостей лікувальної тактики вагітних із вузловими утвореннями ЩЗ. | |||
| 10. | 
Тронько М. Д. Хірургічні аспекти тиреотоксикозу та хронічного аутоімунного тиреоїдиту (огляд літератури та власних досліджень) [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, А. Є. Коваленко, Ю. М. Таращенко, М. В. Остафійчук // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2018. - Т. 24, № 3-4. - С. 258-267. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2018_24_3-4_7 | |||
| 11. |
Таращенко Ю. М. Хірургічне лікування тиреоїдних вузлів невизначеної цитологічної структури [Електронний ресурс] / Ю. М. Таращенко, А. Є. Коваленко, М. В. Остафійчук, І. Р. Янчій, М. Д. Мельник, Г. В. Зелінська, Ю. М. Найда // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 5. - С. 59–63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_5_13 Мета роботи - визначити клінічні фактори підвищеного ризику злоякісності у пацієнтів з III (AUS/FLUS) та IV (FN/SFN) категоріями цитологічних висновків. Обстежено 62 пацієнта, щодо якого проведено цитологічне дослідження тиреоїдних вузлів під контролем ультразвукового дослідження. Цитологічні висновки III (AUS/FLUS) категорії стосувалися 621 вузла, IV (FN/ SFN) категорії - 1215 вузлів. Оперовано 150 пацієнтів з цитологічними висновками III категорії, 436 пацієнтів з цитологічними висновками IV категорії та 11 пацієнтів, які мали декілька вузлів з цитологічними висновками III та IV категорій. Папілярні та фолікулярні карциноми виявлені у 36 % пацієнтів з тиреоїдними вузлами категорії Bethesda III, що достовірно частіше (p << 0,01), ніж у пацієнтів з тиреоїдними вузлами категорії Bethesda IV (25,1 %). Факторами ризику злоякісності у пацієнтів з тиреоїдними вузлами категорії Bethesda III були: розмір вузла 2 см та менше, його гіпоехогенність, нечіткі межі, неправильна форма та наявність у ньому гіперехогенних ділянок (p << 0,01). Кістовидна дегенерація є показником доброякісності вузла (p << 0,01). Висновки: високий ризик злоякісності (36 %) тиреоїдних вузлів з цитологічним висновком категорії Bethesda III вказує на необхідність більшої онкологічної настороженості та проведення хірургічного лікування. Також слід ураховувати додаткові фактори малігнізації, такі як невеликий розмір вузла (2 см та менше), його гіпоехогенність, нечіткі межі, неправильна форма. | |||
| 12. |
Гуда Б. Б. Результати хірургічного лікування хворих з диференційованим раком щитоподібної залози у хірургічній клініці впродовж 20 років [Електронний ресурс] / Б. Б. Гуда, А. Є. Коваленко, М. Ю. Болгов, М. В. Остафійчук // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 7. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_7_14 Мета роботи - вивчити частоту диференційованих карцином щитоподібної залози з різними характеристиками та клінічні показники перебігу хвороби, базуючись на 20-річному досвіді роботи хірургічної клініки Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України. Проведено ретроспективне дослідження щодо 5526 пацієнтів, оперованих з приводу диференційованого раку щитоподібної залози в 1995 - 2014 рр. Впродовж 20 років кількість хворих з папілярними карциномами, оперованих у хірургічній клініці, збільшувалась, серед них частка дітей та підлітків, чоловіків, а також хворих з більш агресивними пухлинами зменшувалась. Клінічні показники перебігу хвороби, тактика лікування і прогноз щодо таких пацієнтів суттєво покращилися. Поширеність, розмір, інвазійні та метастатичні характеристики фолікулярних карцином за 20 років спостереження суттєво не змінилися, але зросла частка хворих з більш тяжкими стадіями хвороби та хворих, які мали найнесприятливіший прогноз. Водночас смертність пацієнтів з фолікулярними карциномами значно знизилась завдяки оптимізації лікування. Висновки: проведений аналіз засвідчив зменшення частоти потенційно радіоіндукованих папілярних карцином, що потребує певного перегляду та подальшого вдосконалення протоколів лікування хворих. | |||
| 13. | 
Коваленко А. Є. Стратегії лікування папілярних тиреоїдних карцином через 32 роки після аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / А. Є. Коваленко, Ю. М. Таращенко, Б. Б. Гуда, M. Д. Мельник, М. В. Остафійчук // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 92-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_4_23 Мета дослідження - оцінити результати лікування та визначити оптимальний протокол діагностики, терапії та моніторингу пацієнтів з папілярними тиреоїдними карциномами. Проведено аналіз лікування 5830 пацієнтів з папілярним раком ЩЗ за період з 1990 по 2015 рр. Термін спостереження становив від 1 до 25 років після первинної операції, в середньому <$E11,8~symbol С~2,1> року. Вік хворих варіював від 7 до 74 років. Середній вік становив <$E38,3~symbol С~7,4> року. Пацієнтів жіночої статі було 4706 (80,7 %), чоловічої - 1124 (19,3 %). Папілярні тиреоїдні карциноми раннього післяаварійного періоду характеризувалися стислим попереднім періодом розвитку, високим біологічним потенціалом злоякісності з високим рівнем інвазивності (екстратиреоїдна інвазія - 51,7 %, регіонарне лімфогенне метастазування - 36,7 %, віддалене метастазування в легені - 5,2 %). З часом підвищення якості ультразвукової і цитологічної діагностики надало змогу збільшити кількість операцій, які проведено на ранніх стадіях розвитку карцином - до 59,8 % спостережень. В терапевтичному протоколі було використано тактику рестратифікації ризику на етапах лікування, з визначенням обсягу хірургічного втручання, характеру терапії радіоактивним йодом і супресивної терапії левотироксином. Проведено 5267 (90,3 %) тиреоїдектомій, 563 (9,7 %) лобектомій за мінімально-інвазивної папілярної карциноми, 1633 (29 %) дисекцій шиї різного обсягу. У випадку локально-інвазивних пухлин виконувались операції з резекцією органів аеродигестивного тракту. В більшості випадків за розповсюджених форм захворювання виконання тиреоїдектомії з дисекцією центрального та, за необхідності, бокових відсіків шиї з подальшою аблацією радіоактивним йодом надало змогу знизити кількість рецидивів в 2,5 разу. Рецидивні та резидуальні йодрезистентні метастази призвели до повторних операцій. Виконання профілактичної дисекції центрального відсіку шиї дозволило покращити діагностику мікрометастазів, досягти зниження рівня передаблаційного тиреоглобуліну та знизити променеве навантаження за терапії I<^>131 | |||
| 14. | 
Таращенко Ю. М. BRAF-статус у цитоморфологічній діагностиці тиреоїдних вузлів [Електронний ресурс] / Ю. М. Таращенко, А. Є. Коваленко, М. В. Остафійчук, К. А. Некрасов // Патологія. - 2020. - Т. 17, № 2. - С. 178-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2020_17_2_9 Цель работы - определение значимости наличия мутации BRAF V600E в цитоморфологической диагностике тиреоидных узлов. В исследование включены 65 пациентов, нуждающихся в хирургическом лечении по поводу узловой патологии щитовидной железы (ЩЖ). Материал для определения мутации BRAF V600E брали путем тонкоигольной пункционной аспирационной биопсии на дооперационном этапе. Мутацию BRAF V600E определяли путем проведения анализа методом ПЦР в режиме реального времени. Окончательное морфологическое исследование удаленных узлов показало отсутствие BRAF-мутаций во всех 22 доброкачественных узлах. Среди 43 папиллярных карцином (ПК) BRAF-положительными были 20 (46,5 %). BRAF-мутации достоверно чаще (p << 0,001) обнаружены у пациентов с классическим и оксифильноклеточным вариантами папиллярной карциномы (60 и 100 % соответственно) по сравнению с фолликулярным вариантом (6,7 %). При оценке инвазивности опухолей обнаружено, что среди локально инвазивных ПК ЩЖ достоверно чаще преобладали BRAF-отрицательные случаи (p << 0,05) над неинвазивными ПК (75,0 и 37,5 % соответственно). В ходе анализа инвазивности опухоли и морфологического варианта установлено, что все случаи фолликулярного варианта ПК имели признаки инвазии, их достоверно чаще отмечали (p << 0,01) по сравнению с классическим и оксифильноклеточным вариантами. Мутация BRAF V600E обнаружена и в опухолях с метастазированием в регионарные лимфатические узлы шеи (55,0 %), и в опухолях без метастазов (37,5 %) без достоверной разницы. Выводы: наличие мутации гена BRAF V600E - диагностический маркер папиллярной карциномы ЦЖ, и ее установление подтверждает наличие злокачественности. BRAF-положительные карциномы отмечены в 46,5 % наблюдений. Отсутствие мутации гена BRAF V600E в сочетании с цитологическим заключением V и VI групп по Bethesda может свидетельствовать о наличии фолликулярного варианта ПК. Расширение количества молекулярно-генетических маркеров в дооперационный диагностике рака ЩЖ может значительно улучшить качество диагностики и хирургического лечения. | |||
| 15. | 
Коваленко А. Є. Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних [Електронний ресурс] / А. Є. Коваленко, В. І. Медведь, М. В. Остафійчук // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 188-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2021_26_2_11 | |||
| 16. | 
Зелінська Г. В. Цитоморфологічні особливості папілярного раку щитоподібної залози з розвитком радіойодорезистентності [Електронний ресурс] / Г. В. Зелінська, А. Є. Коваленко, М. В. Остафійчук, А. М. Кваченюк, Г. Я. Устименко, Г. М. Кулініченко, С. В. Гулеватий, Н. Б. Бєлоусова // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 3. - С. 76-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2021_29_3_8 Проблемою діагностики та лікування папілярного раку (ПР) щитоподібної залози (ЩЗ) є радіойодорезистентні метастази (РЙРМ), для яких радіойодотерапія (РЙТ) неефективна. Актуальним питанням є можливість раннього прогнозування та вчасної діагностики РЙРМ на основі виявлення цитоморфологічних особливостей ПР ЩЗ і його метастазів, які корелюють із розвитком радіойодорезистентності. Мета роботи - виявлення цитоморфологічних особливостей первинного ПР ЩЗ і його метастазів у пацієнтів, які згодом показали стійкість до терапії <^>131 | |||
| 17. | 
Кільмухаметова Ю. Х. Удосконалення схеми лікування захворювань тканин пародонта у хворих з патологією сечовивідної системи [Електронний ресурс] / Ю. Х. Кільмухаметова, В. М. Батіг, О. М. Солтис, М. О. Остафійчук, І. Д. Кіюн // Сучасна стоматологія. - 2021. - № 4. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2021_4_5 | |||
| 18. | 
Остафійчук М. О. Застосування педагогічних технологій при підготовці майбутніх стоматологів [Електронний ресурс] / М. О. Остафійчук, В. М. Батіг, А. В. Бамбуляк, Л. Я. Лопушняк // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2022. - Т. 22, Вип. 1. - С. 162-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2022_22_1_34 | |||
| 19. |
Остафійчук М. В. Хірургічне лікування радіойодрезистентних метастазів високодиференційованої тиреоїдної карциноми в лімфатичні вузли шиї [Електронний ресурс] / М. В. Остафійчук, А. Є. Коваленко, Г. В. Зелінська, Ю. М. Таращенко // Ендокринологія. - 2022. - Т. 27, № 2. - С. 114-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2022_27_2_5 | |||
| 20. |
Коваленко А. Є. Дисекції шиї при метастазах високодиференційованого раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / А. Є. Коваленко, М. В. Остафійчук // Ендокринологія. - 2022. - Т. 27, № 1. - С. 67-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2022_27_1_8 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |